Через півтора року після того, як Девід Лімп покинув посаду віцепрезидента Amazon, аби очолити космічну компанію Blue Origin, він чітко окреслив свою позицію: державі варто відійти від запусків і зосередитися на наукових, далеких і «екзотичних» місіях.
Від Amazon до орбіти: несподівана кар’єра в космосі
Девід Лімп — не ракетник. Він починав кар’єру в Apple як комп’ютерний інженер, працював у венчурному фонді, а потім понад десятиліття керував споживчими пристроями в Amazon: Alexa, Kindle, Fire TV — усе це його підпис. І хоч думки про космос не були частиною його планів, саме Джефф Безос переконав його приєднатися до Blue Origin у грудні 2023 року.
«Я ніколи не думав, що очолю компанію, яка займається космосом. Але коли йшов із Amazon, шукав щось інше, щось, що дозволить віддати борг світу. А Джефф саме тоді шукав нового СЕО», — розповів Лімп на саміті «Люди на Місяці та Марсі» у Вашингтоні.
Безос не шукав чергового інженера — таких у Blue Origin тисячі. Йому був потрібен досвідчений управлінець, здатний пришвидшити процеси, масштабувати виробництво й нарешті вивести компанію з тіні SpaceX.
Час віддати запуск у руки бізнесу
На саміті Лімп закликав державу зосередитися на тому, в чому вона унікальна — великих, складних, наукових місіях — а запуск, інфраструктуру й транспортування довірити приватним компаніям.
NASA вже частково рухається в цьому напрямку. Приватні компанії давно доставляють вантажі та екіпажі на МКС, розробляють місячні посадкові модулі. Однак уряд продовжує наполягати на власних дорогих системах — наприклад, важкій ракеті SLS (Space Launch System) і капсулі Orion. Вартість запуску кожної місії за програмою Artemis — понад $4 мільярди.
«У нас є Starship від SpaceX, у нас є New Glenn від Blue Origin. Навіщо витрачати мільярди, коли є ефективніші варіанти?» — риторично запитує Лімп.
Бізнес на орбіті — держава у глибокий космос
За словами Лімпа, приватний сектор вже здатен взяти на себе запуск, побудову супутників і міжпланетну логістику. І робитиме це дешевше. Не мільярди — а мільйони. І що більше держава передасть приватному сектору, то більше ресурсів лишиться на дослідження, фундаментальну науку й престиж.
Однак повністю позбутися урядової підтримки не вдасться — принаймні поки що.
«Немає комерційної вигоди в тому, щоб просто висадити людину на Місяць. Ми можемо відправляти туди роботів — це вже вигідно. Але людська присутність потребує державної волі, амбіцій і фінансування», — визнає Лімп.
Вибір між Місяцем і Марсом — навіщо?
Тема «Місяць чи Марс» знову на слуху після повернення Трампа до Білого дому. Програма Artemis, запущена за його першого президентства, мала повернути американців на Місяць вперше з 1972 року, а потім — прокласти шлях до Марса.
Але з новим бюджетом з’явились нові суперечності: запропоноване скорочення бюджету NASA на 25%, водночас із збільшенням фінансування досліджень Місяця та Марса. Деякі наукові напрями, зокрема Earth Science і технологічні проєкти, можуть залишитися без фінансування.
«Я не хочу ще одного “моменту Супутника”, — наголосив Лімп. — Нам потрібно діяти швидко, але розумно. Blue Origin готова до цього. І ми зробимо це так, щоб платники податків не трималися за серце, дивлячись на цінники».
Blue Moon, New Glenn і великі ставки
Цього року Blue Origin готується до першого запуску Blue Moon — свого місячного посадкового модуля. Версія MK1 полетить без екіпажу, але повністю за рахунок компанії. Наступна версія — MK2 — буде більшою, придатною для людей, і вимагатиме дозаправки на орбіті.
Це все відбувається на фоні вражаючого домінування SpaceX, яка вже доставляє астронавтів на МКС і тестує Starship для польотів на Марс.
«Єдине, що я спитав у Джеффа перед тим, як погодитися на посаду: це хобі чи справжній бізнес? І почув правильну відповідь: бізнес. Бо хобі не витримують перевірки часом».
Майбутнє — за співпрацею
Лімп впевнений: держава й приватний сектор мають діяти як партнери. Уряд — займатися далекими, амбітними науковими місіями: дослідження Європи, Плутона, встановлення заводів на Місяці. А приватники — забезпечувати швидку, ефективну, дешеву логістику та комерціалізацію космосу.
«Давайте розумні голови з JPL, NASA та інших центрів зосередяться на проривних місіях — на тому, що справді відкриває нові горизонти. А ми подбаємо про інше», — підсумував Лімп.